Маріупольський волонтер і підприємець Михайло Пуришев 19 серпня 2026 року оприлюднив у соцмережах відеозвернення, у якому заявив, що станом на цю дату він у безпеці й не на території росії; точну локацію не назвав. Подякувавши за повідомлення, дзвінки, репости, контакти й спроби допомогти, він пообіцяв «за можливості триматиме в курсі».
Передумови: тиск ФСБ та шантаж через сина
Пуришев повідомив, що з липня 2026 року співробітники ФСБ рф телефонували йому з вимогою передавати дані про позиції ЗСУ, зокрема про іноземних військових у складі Збройних Сил та дислокацію корпусу НГУ «Азов». Один із дзвінків надійшов із телефона його сина, який живе в росії; силовики погрожували мобілізувати сина до російської армії та відправити воювати проти України у разі відмови від співпраці.
Маршрут до Москви та волонтерський досвід
Після заяви для ЗМІ Пуришев вирушив до Варшави, потім до Стамбула, звідки придбав квиток до Москви; літак приземлився в Шереметьєво в першій половині дня 17 серпня. До повномасштабного вторгнення він мав ІТ-компанію та нічний клуб у Маріуполі; 24 лютого 2022 року вивіз родичів на захід України, придбав червоний мікроавтобус Mercedes з написами «волонтер» і поїхав рятувати людей із блокованого Маріуполя. Навесні 2022 року він шість разів заїжджав у блокадне місто для евакуації, а його команда облаштовувала «пункти незламності» на Донеччині, де місцеві могли перекусити, помитися, підстригтися, взяти базові продукти чи ліки, зарядити телефон і зловити зв’язок.
Залишити відповідь