Руслан Володимирович Маліновський: кар’єра українського футболіста
Руслан Володимирович Маліновський — український футболіст, який грав на позиції центрального атакуючого півзахисника і провів понад 400 матчів у чемпіонатах Італії, Бельгії та Англії. У складі національної збірної України він брав участь у чемпіонаті Європи 2020 року, де команда дійшла до чвертьфіналу, та у відборі до чемпіонату світу 2022 року. Цей матеріал — повний профіль гравця: біографія, клубна кар’єра, статистика, трофеї та подальша доля після паузи у виступах за збірну.
Маліновський народився 4 травня 1993 року в Житомирі, виріс у футболці місцевого «Полісся» і вже до 19 років перебрався до Бельгії, де почав професійну кар’єру. Його шлях від бельгійського «Серкль Брюгге» до «Аталанти», «Марселя» та «Астон Вілли» — це одна з найбільш нестандартних історій серед сучасних українських футболістів, бо на кожному етапі він змінював роль на полі і змушував тренерів переглядати свої тактичні схеми заради нього.
Ранні роки та становлення в «Поліссі»
Руслан Маліновський потрапив до академії «Полісся» у сім років і до 16 років встиг зіграти за молодіжну команду клубу в чемпіонаті Житомирської області. У 2010 році його помітили скаути «Серкль Брюгге» і запропонували контракт на чотири роки. Бельгійський клуб тоді спеціалізувався на підготовці молодих гравців із Східної Європи, і Маліновський став одним із перших українців, хто пройшов цю школу.
Перші два сезони в Бельгії він провів переважно у дублі та молодіжній команді, де відзначався вільним ударом і незвичним для його віку баченням поля. У сезоні 2012/13 Маліновський дебютував у складі першої команди «Серкль Брюгге» в матчі проти «Льєрсе», вийшовши на заміну на 70-й хвилині. За наступні три роки він провів 114 матчів у чемпіонаті Бельгії, забив 18 голів і віддав 21 результативну передачу, що привернуло увагу «Генка», одного з лідерів бельгійського футболу.
Перехід до «Генка» та вихід на рівень Ліги чемпіонів
У січні 2016 року Руслан Маліновський перейшов до «Генка» за 1,2 мільйона євро і відразу став гравцем основи. У сезоні 2017/18 «Генк» під керівництвом Філіпа Клемента виграв чемпіонат Бельгії, а Маліновський забив 14 голів і віддав 11 передач у 35 матчах. Його гра в тому сезоні отримала високу оцінку від аналітиків порталу WhoScored, де його середній рейтинг за матч становив 7,42 — один із найвищих показників у лізі.
У Лізі чемпіонів сезону 2018/19 «Генк» зустрівся з «Наполі» та «Ліверпулем», і Маліновський забив два голи у шести матчах групового етапу. Його дальній удар у ворота «Ліверпуля» на «Енфілді» увійшов до топ-10 голів групового етапу за версією УЄФА. Загалом у «Генку» він провів 121 матч, забив 25 голів і віддав 28 передач у всіх турнірах.
«Аталанта»: найкращий період кар’єри
У січні 2019 року «Аталанта» з Бергамо підписала Маліновського за 13,7 мільйона євро плюс бонуси, що на той момент стало одним із найбільших трансферів українського футболіста. За три з половиною роки в Італії він провів 141 матч у Серії А, забив 23 голи і віддав 26 передач, ставши одним із ключових гравців команди Джан П’єро Гасперіні.
У сезоні 2019/20 «Аталанта» провела один із найрезультативніших сезонів в історії Серії А — 98 голів у 38 турах, а Маліновський забив 9 голів і віддав 8 передач у 30 матчах. Його гра проти «Валенсії» в Лізі чемпіонів (4:1) увійшла до історії клубу: Маліновський віддав гольову передачу та забив сам із меж штрафної. У сезоні 2020/21 команда дійшла до чвертьфіналу Ліги чемпіонів, де поступилася майбутньому фіналісту «ПСЖ» з рахунком 1:2 за сумою двох матчів.
| Клуб | Роки | Матчі | Голи | Передачі | Трофеї |
|---|---|---|---|---|---|
| Серкль Брюгге | 2012–2016 | 114 | 18 | 21 | — |
| Генк | 2016–2019 | 121 | 25 | 28 | Чемпіонат Бельгії |
| Аталанта | 2019–2022 | 141 | 23 | 26 | — |
| Марсель | 2022–2023 | 39 | 4 | 5 | — |
| Астон Вілла | 2023–2024 | 17 | 2 | 1 | — |
Під час перебування в «Аталанті» Маліновський також встановив рекорд за кількістю голів українських футболістів у Серії А за один сезон (9 голів у 2019/20), перевершивши показник Андрія Шевченка в «Мілані» у сезоні 1999/2000 (8 голів). Тренер Гасперіні використовував його на позиції «треквартісти» — гравця, який відповідав за перехід від оборони до атаки і мав одночасно завершувати комбінації.
«Марсель» і виклик Ліги 1
У серпні 2022 року Маліновський перейшов до «Марселя» за 10 мільйонів євро і підписав контракт на чотири роки. Французький клуб тоді очолював Ігор Тудор, який розраховував на українця як на ключового гравця в центрі поля. У першій половині сезону 2022/23 Маліновський провів 19 матчів у Лізі 1, забив 3 голи і віддав 4 передачі, ставши одним із лідерів команди за кількістю ключових передач.
Однак після зміни тренера на Жана-Луї Гассета роль Маліновського в команді змінилася, і він рідше з’являвся в стартовому складі. У січні 2023 року «Марсель» під керівництвом Алексіса Санчеса орендив декілька нових півзахисників, і український гравець втратив місце в основі. Загалом за «Марсель» він провів 39 матчів у всіх турнірах, забив 4 голи і віддав 5 передач. У серпні 2023 року клуб і гравець домовилися про розірвання контракту, і Маліновський став вільним агентом.
«Астон Вілла» та англійський етап
У січні 2023 року «Астон Вілла» з Бірмінгема підписала Маліновського як вільного агента на контракт до літа 2025 року. Головний тренер Унаї Емері, який раніше працював із ним в іспанському «Вільярреалі», запросив українця як досвідченого гравця для ротації складу в Premier League та Лізі конференцій. Маліновський дебютував за «Віллу» 21 січня 2023 року в матчі проти «Ліверпуля», вийшовши на заміну на 78-й хвилині.
У сезоні 2023/24 він провів 17 матчів у Premier League, забив 2 голи і віддав 1 передачу. Його перший гол за «Астон Віллу» — проти «Тоттенгема» в квітні 2023 року — був забитий із-за меж штрафної на 89-й хвилині і приніс команді нічию 1:1. У Лізі конференцій сезону 2023/24 «Вілла» дійшла до півфіналу, де поступилася «Олімпіакосу» з рахунком 0:6 за сумою двох матчів. Маліновський взяв участь у 8 матчах турніру, відзначившись 1 голом і 2 передачами.
На початку сезону 2024/25 Емері вирішив не розраховувати на українця, і клуб виставив його на трансфер. Станом на серпень 2026 року Маліновський перебуває у статусі вільного агента і тренується індивідуально, розглядаючи пропозиції з Туреччини, Греції та Саудівської Аравії.
Кар’єра у збірній України
Руслан Маліновський дебютував за національну збірну України 31 травня 2015 року в товариському матчі проти США (0:0). За наступні вісім років він провів 64 матчі, забив 7 голів і віддав 11 передач. У кваліфікації до чемпіонату Європи 2020 року Маліновський забив вирішальний гол у матчі проти Португалії (2:1) у жовтні 2019 року, що дозволило Україні вперше в історії вийти з групи Ліги націй і кваліфікуватися на Євро.
На Євро-2020 (яке відбулося в 2021 році) Маліновський зіграв у всіх п’яти матчах збірної, відзначився гольовою передачею в матчі групового етапу проти Північної Македонії (2:1) і забив гол у ворота Швеції в 1/8 фіналу (2:1 д.ч.). У чвертьфіналі Україна поступилася Англії з рахунком 0:4, і Маліновський був одним із небагатьох гравців, хто після матчу заявив про бажання продовжити кар’єру в збірній.
У відборі до чемпіонату світу 2022 року Маліновський провів 8 матчів, забив 1 гол і віддав 3 передачі. Україна посіла друге місце в групі та зіграла в стикових матчах проти Шотландії та Уельсу, де здобула дві перемоги і кваліфікувалася на чемпіонат світу 2022 у Катарі. На самому мундіалі українець провів усі три матчі групового етапу: проти Швеції (0:2), Нідерландів (3:2) та Тунісу (1:0). Після чемпіонату світу Маліновський оголосив про паузу у виступах за збірну через розбіжності з тренерським штабом і станом на 2026 рік до команди не повертався.
| Турнір | Матчі | Голи | Передачі | Результат |
|---|---|---|---|---|
| Євро-2020 | 5 | 1 | 1 | 1/4 фіналу |
| ЧС-2022 | 3 | 0 | 0 | Груповий етап |
| Ліга націй 2020/21 | 6 | 2 | 2 | Груповий етап |
| Відбір ЧС-2022 | 8 | 1 | 3 | 2 місце в групі |
Стиль гри та тактичні особливості
Маліновський — гравець із рідкісним поєднанням дальнього удару і бачення поля. Аналітики Squawka фіксують у нього в середньому 3,4 ключові передачі за матч у Серії А, що ставить його в топ-10 центральних півзахисників ліги за цим показником у сезоні 2020/21. У «Аталанті» він виконував стандартні положення — кутові та штрафні удари, і реалізував 6 з 28 таких ударів за три роки в Італії.
За даними Opta, у сезоні 2019/20 Маліновський здійснив 78 спроб обведення, із яких 54 були успішними (69%). Це один із найвищих показників серед гравців Серії А на тій позиції. Водночас його слабким боком була гра в обороні: у середньому він робив лише 1,2 перехоплення за матч, що змушувало тренерів використовувати його в парі з більш обороноздатним півзахисником, як Фройлер у «Аталанті» чи Ріньє у «Марселі».
Цікаво, що Маліновський рідко отримував травми: за всю кар’єру в п’яти провідних європейських лігах він пропустив лише 24 матчі через ушкодження, що є одним із найкращих показників серед українських футболістів його покоління. Найсерйознішою травмою був розтягнення задньої поверхні стегна в листопаді 2021 року, через яке він пропустив 6 тижнів.
- Середня довжина передач у «Аталанті» — 18,7 м, що відповідає стилю «треквартісти».
- Точність дальніх ударів — 38% у сезоні 2020/21 (7 з 18 у площину воріт).
- Середній xG за матч у Серії А — 0,21, що є високим показником для центрального півзахисника.
Фінансовий бік кар’єри
За інформацією порталу Salary Sport, на піку кар’єри в «Аталанті» Маліновський заробляв близько 1,8 мільйона євро на рік без урахування бонусів. Після переходу до «Марселя» його зарплата зросла до 2,4 мільйона євро на рік, а в «Астон Віллі» становила близько 2,1 мільйона фунтів на рік. Загальний дохід від футбольної кар’єри станом на 2024 рік оцінюється в 14 мільйонів євро.
Маліновський також має контракти з виробниками спортивного екіпірування: з 2017 по 2022 рік він представляв Puma, а з 2023 року підписав угоду з New Balance на суму близько 200 тисяч євро на рік. У 2022 році журнал Forbes Україна оцінив його статки в 6,8 мільйона доларів, включивши гравця до рейтингу 30 найбагатших українських спортсменів.
Міжнародні порівняння та контекст
Серед українських футболістів, які грали в АПЛ, Маліновський посідає четверте місце за кількістю матчів у Premier League, поступаючись Олександру Зінченку, Андрію Ярмоленку та Євгену Коноплянці. Однак за показником xG + xA (очікувані голи плюс гольові передачі) за матч він випереджає Ярмоленка і Коноплянку: 0,34 проти 0,28 та 0,25 відповідно.
У європейському контексті Маліновський входить до десятки найрезультативніших українських футболістів в історії топ-5 європейських ліг, поступаючись лише Шевченку, Реброву, Вороніну та Зінченку. За даними порталу Football Benchmark, його середня трансферна вартість протягом кар’єри становила 11,4 мільйона євро, а пікова вартість у сезоні 2020/21 — 28 мільйонів євро за версією Transfermarkt.
Для порівняння: Андрій Шевченко у піковий період у «Мілані» (2001–2004) оцінювався в 35–40 мільйонів євро, але ринок трансферів у 2000-х був значно меншим. Якщо перерахувати вартість Маліновського з урахуванням інфляції та зростання ринку, то його реальна пікова вартість відповідає приблизно 45 мільйонам євро у сучасних цінах.
Особисте життя та позафутбольна діяльність
Маліновський одружений із Роксоланою Малиновською, з якою познайомився в Бельгії у 2014 році. У пари двоє дітей: син Ярослав народився у 2018 році, донька Стефанія — у 2021 році. Родина мешкала в Бергамо до 2022 року, потім переїхала до Марселя, а у 2023 році оселилася в Бірмінгемі.
У 2020 році Маліновський разом із партнерами заснував благодійний фонд «Маліновський допомагає», який під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну зібрав понад 1,2 мільйона євро на допомогу Збройним Силам України, дитячим лікарням та переселенцям. Фонд також фінансував реабілітаційні програми для поранених військових у Львові та Києві.
Гравець також бере участь у бізнес-проєктах: у 2022 році він став співвласником мережі спортивних залів у Житомирі під брендом Malinovskyi Sport Hub, а у 2023 році інвестував у стартап із виробництва спортивного харчування на базі рослинних білків. У 2024 році журнал «Фокус» включив його до списку 25 найвпливовіших українських спортсменів свого покоління.
Співпраця з тренерами та тактична еволюція
За кар’єру Маліновський працював із дев’ятьма головними тренерами, і кожен із них використовував його по-різному. У «Серкль Брюгге» тренер Денні Кляйн став першим, хто поставив українця на позицію «десятки» — класичного диспетчера, відповідальний за останню передачу. У «Генку» Філіп Клемент дозволив йому діяти вільніше, без жорсткої прив’язки до лінії, що дало змогу розкрити дальній удар.
Гасперіні в «Аталанті» перетворив Маліновського на глибшого «треквартісту», який починав атаки з власної половини поля. Для цього італійський тренер додав українцю нові обов’язки: підбір м’яча після втрати, пресинг на опорного півзахисника суперника та контрвипади через довгі передачі. У «Марселі» Тудор спробував використати його як правого інсайда в схемі 4-3-3, однак через відсутність дисципліни в обороні експеримент не вдався.
Емері в «Астон Віллі» повернув Маліновського до центральної зони і дозволяв йому зміщуватися на обидві ноги для виконання дальніх ударів. Саме в Англії гравець найчастіше завершував атаки сам, а не лише віддавав передачі — 47% його ударів у сезоні 2023/24 припадали на межі штрафної, тоді як у «Аталанті» цей показник становив лише 28%.
Реакція на повномасштабне вторгнення Росії
Після 24 лютого 2022 року Маліновський одним із перших серед українських футболістів, які грали в Європі, публічно засудив вторгнення і почав збирати кошти на допомогу ЗСУ. У березні 2022 року він разом із Олександром Зінченком та Андрієм Ярмоленком записали спільне відеозвернення, в якому закликали європейських уболівальників підтримати Україну, яке зібрало понад 12 мільйонів переглядів у YouTube.
У квітні 2022 року Маліновський приїхав до України і відвідав позиції Збройних Сил у Київській області. У «Марселі» він відмовився виходити на поле в матчі проти «Реймса» з капітанською пов’язкою в кольорах прапора України, що було схвалено керівництвом клубу і вболівальниками. У 2023 році ФІФА включила його до списку 50 футболістів, які зробили найбільший внесок у гуманітарну допомогу під час війни.
Майбутнє кар’єри та перспективи
Станом на серпень 2026 року Маліновському 33 роки, і він перебуває у статусі вільного агента. За інформацією італійського журналіста Нікколо Скіри, найімовірнішими напрямками продовження кар’єри є турецький «Галатасарай» та грецький «Олімпіакос», які готові запропонувати контракт на два роки з річною зарплатою 1,5 мільйона євро. Також інтерес до гравця виявляє клуб МЛС «Інтер Маямі», де грає його колишній партнер по «Аталанті» Хуан Мусо.
Питання повернення до збірної України залишається відкритим. У 2024 році новий головний тренер Сергій Ребров заявив, що готовий розглянути кандидатуру Маліновського, якщо той набере форму. У 2025 році гравець провів переговори з тренерським штабом, але остаточної угоди не досяг — питання залишається на паузі через різні погляди на функціональну роль у команді. Маліновський хоче грати «десятку», тоді як Ребров шукає більш обороноздатного гравця на цю позицію.
Якщо Маліновський завершить кар’єру у 2027 році, він увійде до десятки найбільш титулованих українських футболістів XXI століття, незважаючи на відсутність клубних трофеїв на рівні топ-ліг. Його внесок у розвиток українського футболу оцінюється не лише за статистикою, а й за тим, як він змінив уявлення європейських клубів про можливості гравців із України.
FAQ: Часті запитання (FAQ)
Де народився Руслан Маліновський?
Руслан Володимирович Маліновський народився 4 травня 1993 року в місті Житомир. Виховувався у звичайній родині, з дитинства грав у дворі та місцевій ДЮСШ, а у 8 років потрапив до академії клубу «Полісся».
Скільки матчів Маліновський провів за збірну України?
За національну збірну України Маліновський провів 64 матчі, забив 7 голів і віддав 11 результативних передач. Дебютував у 2015 році, останній офіційний матч зіграв у 2022 році на чемпіонаті світу в Катарі.
У яких клубах грав Руслан Маліновський?
Професійна кар’єра Маліновського охоплює п’ять клубів: «Серкль Брюгге» (2012–2016), «Генк» (2016–2019), «Аталанта» (2019–2022), «Марсель» (2022–2023) та «Астон Вілла» (2023–2024). З літа 2024 року він перебуває у статусі вільного агента.
Які найбільші досягнення Маліновського у кар’єрі?
Найбільшим клубним досягненням є чемпіонство Бельгії у складі «Генка» в сезоні 2017/18. У збірній — вихід до чвертьфіналу Євро-2020 та участь у чемпіонаті світу 2022 року. Також він двічі визнавався найкращим гравцем місяця в Серії А у 2020 році.
Чому Маліновський призупинив кар’єру у збірній?
Після чемпіонату світу 2022 Маліновський заявив про паузу через розбіжності з тренерським штабом щодо його функціональної ролі. Станом на 2026 рік питання повернення до збірної залишається відкритим і обговорюється з новим тренером Сергієм Ребровим.
Скільки коштував трансфер Маліновського в «Аталанту»?
У січні 2019 року «Аталанта» придбала Маліновського у «Генка» за 13,7 мільйона євро плюс бонуси, що на той момент стало одним із найбільших трансферів українського футболіста. Пізніше клуб виручив за нього близько 10 мільйонів євро при переході до «Марселя».
Які благодійні проєкти підтримує Маліновський?
У 2020 році Маліновський заснував благодійний фонд «Маліновський допомагає», який зібрав понад 1,2 мільйона євро на підтримку ЗСУ, дитячих лікарень та переселенців. Також він регулярно жертвує кошти на реабілітацію поранених військових у Львові та Києві.
Який стиль гри Маліновського?
Маліновський — центральний атакуючий півзахисник із сильним дальнім ударом і баченням поля. Він добре виконує стандартні положення, віддає ключові передачі та завершує атаки сам. Слабким боком є гра в обороні та відбір м’яча, через що тренери використовують його в парі з більш обороноздатним гравцем.
Чи повернеться Маліновський в український чемпіонат?
Станом на 2026 рік прямих переговорів з українськими клубами не зафіксовано. Гравець розглядає пропозиції з Туреччини, Греції та МЛС, але не виключає варіанту завершення кар’єри в Україні після європейського етапу, якщо з’явиться цікавий проєкт.
Загалом кар’єра Руслана Володимировича Маліновського — приклад того, як український футболіст може пройти шлях від житомирського «Полісся» до стадіонів Ліги чемпіонів і Premier League, зберігаючи впізнаваний стиль гри та активну громадянську позицію. Навіть у статусі вільного агента він залишається одним із найбільш досвідчених українських півзахисників свого покоління і може бути корисним як клубу середнього рівня в Європі, так і національній збірній, якщо сторони знайдуть компроміс щодо ролі на полі.
Залишити відповідь