Чому дубайський запис на ім’я тещі ексгенпрокурора стосується системи декларування

Котеджне містечко Damac Lagoons та коло фігурантів дубайської угоди

By

On

Розслідування проєкту «Схеми» («Радіо Свобода»), опубліковане 23 вересня 2026 року на основі даних дубайського реєстру нерухомості, виходить за межі родинної історії ексгенпрокурора Руслана Кравченка. Зафіксований запис стосується того, як закордонні активи родичів посадовців співвідносяться з їхніми деклараціями в Україні.

Що має значення для публічного контролю

20 липня 2023 року теща Кравченка Аліна Шкробанець інвестувала близько 670 тисяч доларів у таунхаус площею понад 143 квадратних метри в котеджному містечку Damac Lagoons у Дубаї. Того самого дня, за даними її декларації, з Офісу генерального прокурора звільнилася донька Аліни — Олена Шкробанець, на той момент дружина Кравченка, який очолював Київську ОВА. У декларації Кравченка за той самий період було зазначено право тимчасового користування автомобілем тещі Infiniti QX70 2013 року, а сам таунхаус у Дубаї в декларації не фігурував.

Запис у дубайському реєстрі був оформлений на родича посадовця, тож зобов’язання повного декларування залежить від того, чи входить актив у коло членів сім’ї, визначене законом. У такому випадку сам факт невідображення об’єкта в декларації стає предметом перевірки НАЗК — і саме цей бік справи виходить на перший план.

Подальша доля об’єкта та коментарі фігурантів

У листопаді 2024 року Кравченко і Шкробанець офіційно розлучилися. У 2025 році таунхаус придбав керуючий київським рестораном La Veranda Андрій Кейбаш приблизно за 670 тисяч доларів і заявив, що знайшов нерухомість через інтернет. Аліна Шкробанець заперечила купівлю, припустивши використання її даних без відома; Ігор Шкробанець (депутат Чернівецької облради) і Олена Шкробанець заявили, що їм про угоду нічого невідомо.

Tags:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *